Шлюбний договір: що варто знати українцям про документ

Як правило, процес розлучення супроводжується слізьми, нервами і проблемами, одна з яких – поділ майна. В Європі шлюбні контракти є невід’ ємною складовою при створенні нової сім’ ї, повідомляє “ Українське право&rdquo.

В Україні до шлюбних договорів ставляться негативно, пов’язуючи з цим процесом недовіри і корисливість подружжя.

І, як результат, часто хтось із подружжя залишається у програші. Чоловік і дружина не можуть досягнути згоди та розділити майно так, щоб усі залишилися задоволеними.

Такі випадки трапляються, як правило, в сім’ях, де не потурбувались про своє майбутнє заздалегідь і не звернулись за консультацією до нотаріуса до укладання шлюбу або навіть під час перебування в шлюбі, коли постало питання щодо зміни майнового стану подружжя.

Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов’язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім’ї, у другому – після нотаріального посвідчення.

Сторони у шлюбному договорі можуть визначати правовий режим майна, яке дружина або чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї; правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу; порядок користування житлом. Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого у шлюбі, та визначити його як особисте майно одного з подружжя. І не тільки це.

Щоб підписати шлюбний контакт, подружжя мають продумати і скласти його умови, після чого в нотаріальній конторі узаконити документ. Нотаріус створює три примірники договору. Один залишається в організації, яка виступає третьою стороною для врегулювання відносин, по одному примірнику отримують на руки чоловік і дружина.

Яким має бути шлюбний договір?

У першу чергу, шлюбний договір встановлює режим власності майна. Він може бути роздільний, частковий  або спільний. Те, що за договором набуває спільного режиму, при 

розлученні ділиться навпіл. У роздільній власності майно визначається особисто на кожного з подружжя, а частковий режим передбачає поділ у різному співвідношенні.

Також можна встановити і право одного з подружжя на житло, тоді в разі розлучення воно залишається закріпленим за одним із подружжя. У разі відсутності контракту житло ділиться навпіл.

У шлюбному договорі дозволяється описати і частину заробітної плати, яка в разі розлучення може служити компенсацією для однієї зі сторін.

Шлюбний договір також має право захистити матеріально при зраді. У разі подружньої невірності постраждала сторона може розраховувати на певну матеріальну компенсацію, яка обмовляється.

В шлюбному контракті можна описати і долю дорогих подарунків, які, за законом, належать тому, хто їх дарував. Такий вид відносин дає гарантію, що подаровані предмети розкоші у випадку розлучення не повертаються.

Шлюбний договір може описувати й обов’язки сторін по догляду за старими членами сім’ї, дітьми. Документ дозволяє описувати і суму грошей, яку зобов’язаний вносити кожен із членів сім’ї в загальний бюджет.

Шлюбний контракт може вміщати в себе й інші пункти, що стосуються шлюбних обов’язків. Доповнювати такий документ і змінювати дозволяється в будь-який час, звернувшись при цьому до нотаріуса.

Проте існує одна досить важлива поправка. Віднімаючи у разі порушення шлюбного контракту яку-небудь частину майна у дружини чи чоловіка, можна забрати тільки те майно, яке не погіршить матеріальне становище іншої сторони. Законодавство України визначає головну умову шлюбного договору – збереження стабільного матеріального становища кожного з подружжя.

Джерело: https://narodna-pravda.ua/