Зроблено в Одесі: Акварельне чтиво для зимових вихідних

Іноді серед довгих морозяних вечорів між галасливими святами так хочеться заховатися від усього світу під теплою ковдрою, захопивши із собою почитати щось таке легке, ненав’ язливе, трохи казкове… Наприклад, збірку « Акварель у віршах і прозі» молодої одеської авторки Інги Гезалян.

У цій книжці – невеличке оповідання, а також короткі есеї і замальовки та пригоршня віршів, які Інга раніше розміщувала для друзів у соцмережах. А ще – різні за стилем ілюстрації таких самих молодих і натхненних художників. Різні, але схожі між собою якоюсь дитячою яскравістю, легкістю, «акварельністю». Можливо, звідси і назва збірки.

«Якби у мене була історія для вас, то вона б, напевно, розпочиналась дуже ексцентрично, аби одразу відволікти вас від щоденних клопотів: розв’язаних шнурівок, курсу долара щодо євро чи занадто міцного тіста. Але в нашій сім’ї вигадувати не прийнято: коли мама – бухгалтер зі стажем, а тато – юрист, то писати краще згідно із кодексом, на щастя, не з калькулятором, бо суворий патріархат. А ще я вправно брешу (евфемізм до цього заняття – «я фантазую»). Отже, історії немає – є тільки її шматки», – так починається один із есеїв.

Дійсно, «Акварель у віршах і прозі» – це короткі шматки почуттів, мандрів, закоханості, моря. Проте збірка виглядає надзвичайно цілісною. Здається, ніби дивишся кінофільм: холодний зимовий ранок у Парижі змінює весна в якомусь українському містечку, далі йде дитяче літо, що завершується меланхолійною осінню із забитими рукавами й міцними цигарками.

Змінюються і персонажі. Вони прокидаються у чужих містах, сумують за коханими, зашивають дірки на рюкзаках, згадують дитинство або тікають до Непалу. Імена та вчинки дійових осіб подекуди забуваються одразу після прочитання. З читачем залишаються звуки джазу, смак кориці й небесно-блакитна поверхня моря.

Головне у збірці – почуття і настрій. Злегка меланхолійний, але легкий, сповнений любові й дитячої жаги до справжнього. «Берегите детство – взрослеть нам неотвратимо», – каже нам автор. Залишається лише згадати свої найбожевільніші дитячі мрії, щоб нарешті здійснити їх, ставши дорослим.

А ще «Акварель у віршах і прозі» народжує в уяві нові образи й заохочує творити щось своє. Напевно, саме тому у кінці книги є чисті аркуші в клітинку, щоб кожен міг дописати власну історію.

Джерело: http://www.happymisto.od.ua